Неділя, 15.09.2019, 07:57
Вітаю Вас, Гость
Головна » 2012 » Жовтень » 11 » Синглетно-киснева терапія. Вплив на дитячий організм, показання та протипоказання
20:58
Синглетно-киснева терапія. Вплив на дитячий організм, показання та протипоказання
Застосування синглетно-кисневої терапії у дошкільному закладі
Кисень — основний біогенний елемент, який входить до складу молекул усіх найважливіших структурних речовин клітин — білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів, а також багатьох низькомолекулярних сполук. У кожній рослині чи тварині кисню набагато більше, ніж будь-якого іншого елемента (у середньому близько 65%]. м'язова тканина людини містить 16% кисню, кісткова — 28,5%. До організму кисень надходить в основному через органи дихання (вільний кисень) і з водою (зв'язаний кисень). Потреба організму у кисні визначається інтенсивністю обміну речовин, який залежить від маси та поверхні тіла, віку, статі людини, характеру харчування, зовнішніх умов тощо.
   Зараз населення великих міст змушене жити та працювати у складних екологічних умовах, насамперед, через нестачу кисню у повітрі. Особливо сильно його дефіцит впливає на дитячий організм, в якому швидкість метаболічних процесів, що потребують активної участі кисню, є значно вищою.
   Патологічний стан, який характеризується зниженим вмістом кисню у тканинах організму через його нестачу у повітрі, деякі хвороби й отруєння, називають - гіпоксією, або кисневою недостатністю. Гіпоксія відбивається на всіх органах і системах дитини, насамперед, на серці, легенях, головному мозку, печінці. Киснева недостатність також негативно впливає на роботу кровоносної системи, призводить до погіршення якості крові (знижується кількість гемоглобіну), погіршення стану імунітету, зниження активності м'язової тканини, а також збільшує навантаження на серце. У здорових дітей, які недостатньо перебувають на свіжому повітрі, ведуть малорухливий спосіб життя, також може розвинутись гіпоксичний синдром.

У пошуках способів профілактики гіпоксії
   Одним зі шляхів ліквідації кисневого голодування є інгаляція киснем. Введення його до організму таким шляхом сприяє нормалізації низки обмінних і рефлекторних процесів. Навіть незначне підвищення концентрації кисню у вдихуваному повітрі позитивно впливає на обмін і перекисне окиснення ліпідів у клітинних мембранах, збільшує насиченість артеріальної крові киснем, уповільнює дихання, зменшує кількість недоокиснених продуктів обміну: лактату, сечовини тощо.

Що таке синглетно-киснева терапія?
   Альтернативним методом антиоксидантного захисту є застосування синглетного кисню, запропоноване шведським вченим Ентоні Ван дер Валком з використанням спеціального апарата для проведення інгаляційної терапії та активації води. В активаторі апарата кисень, який міститься у повітрі, під дією жорсткого ультрафіолетового випромінювання перетворюється на синглетний кисень.
   Молекула кисню перебуває у синглетному стані обмежений час, після чого вона відновлюється до звичайного стану. Наукові дослідження показали, що вплив синглетного кисню на організм полягає в ініціації переважно ферментативних процесів з регуляцією окиснювально-відновлювальних процесів та прибиранням недоокиснених продуктів.
   У 1998 році київським науково-методичним центром «Медінтех» розроблено серію апаратів «МІТ» для синглетно-кисневої терапії (СКТ). Ця серія істотно подовжила строк «виживання» синглетного кисню, що має важливе значення для підвищення ефективності і синглетно-кисневої терапії.
   Це  було  досягнуто  завдяки  обробленню пароводяної суміші жорстким ультрафіолетом і подвійним турбовихровим магнітним й квазіла-зерним випромінюваннями. Виявилося, що таке оброблення не тільки збільшує кількість утворень синглетного кисню, а й істотно підвищує його стабільність більше ніж у п'ять разів.  Крім того, при цьому утворюється оксид азоту — універсальний регулятор фізіологічних та метаболічних процесів в організмі, якому надається особливе значення. Оксид азоту регулює тонус судин, справляє антиатерогенний, трофостимулюючий та нейропротекторний впливи тощо.

Способи проведення синглетно-кисневої терапії
Синглетно-киснева терапія здійснюється в один з таких способів:
  • вдихання синглетно-кисневої суміші (інгаляційний);
  • вживання синглетно-кисневої пінки;
  • вживання активованих та структурованих води і водних розчинів (наприклад, мінеральної води, фіточаїв тощо);
  • ополіскування рота або зрошування активованими настоянками, рідинами прямої кишки тощо.
Ефекти синглетно-кисневої терапії
Синглетно-киснева терапія при правильному застосуванні:
  • зменшує шкідливий вплив довколишнього середовища на організм дитини;
  • знижує втомлюваність; 
  • усуває синдром хронічної втоми та гіпоксію; 
  • поліпшує сон; 
  • активізує клітинний метаболізм; 
  • поліпшує стан серцево-судинної, травної, дихальної та нервової систем організму;
  • стимулює кровообіг серця та мозку; 
  • оптимізує рівень цукру у крові, підвищує гемоглобін; 
  • стимулює роботу імунної системи.
Показання та протипоказання до проведення синглетно-кисневої терапії
Застосування синглетно-кисневої терапії має враховувати фізіологічний стан дітей і довколишні умови та обумовлюватися конкретною метою. Такою метою може бути профілактика, оздоровлення чи лікування дітей у дошкільних, санаторно-курортних закладах, спортивних центрах. Доцільною синглетно-киснева терапія є і при несприятливій промисловій екологічній ситуації (вплив різних хімічних токсичних речовин, важких металів, оксидів азоту).

Показаннями до застосування СКТ є:

  • потреба загального оздоровлення організму;
  • гіпоксія;
  • захворювання серцево-судинної системи;
  • захворювання   органів   дихання   (пневмонії,   бронхіти, бронхіальна астма];
  • захворювання органів травлення (гастрит, уразкова хвороба, панкреатит, захворювання печінки та жовчовидільних шляхів, ентеріт, коліт, дисбіоз, лямбліоз, гельмінтоз); 
  • розбалансоване харчування (надлишок вуглеводів і дефіцит білків у раціоні, надмірно калорійне харчування, вживання насичених жирів, продуктів, збагачених холестерином); 
  • вживання продуктів з наявністю нітритів, нітратів, пестицидів, сполук свинцю, ртуті, кадмію;
  • інфекційно-токсичні процеси;
  • антигельмінтозна профілактика;
  • хронічний стрес (психоемоційні перевантаження, робота в екстремальних, несприятливих кліматичних умовах);
  • гіподинамія або, навпаки, фізичне перевантаження.
СКТ також може доповнювати фізіопроцедури, зокрема лазеротерапію, ультрафіолетове опромінювання крові.

Протипоказаннями до застовування СКТ є:
  • гострий напад бронхіальної астми;
  • жовчокам'яна хвороба;
  • астматичний статус; 
  • гіпертермія;
  • дихальна недостатність;
  • інтоксикація організму;
  • сечокам'яна хвороба;
  • виразкова хвороба;
  • алергічна реакція на окремі компоненти коктейлю чи пінки.
Переглядів: 3032 | Додав: adana
Всього коментарів: 0
avatar