Пам’ятка

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО СКАЗ.

   Сказ - гостра вірусна хвороба, яка виникає після укусу інфікованою твариною і характеризується розвитком тяжкого захворювання – енцефаліту.

   Джерелом інфекції є переважно коти, собаки, вовки, лисиці, дуже рідко - травоїдні тварини. В останнє десятиліття на території Чернігівщини і Київщини основним джерелом інфекції стали дикі тварини – лисиці, єнотовидні собаки, борсуки, куниці, а також коти. Інфекція передається при укусах, ослиненні, подряпанні. Найнебезпечнішими є укуси в ділянці голови і кисті. У слині зараженої тварини вірус з'являється за 10 днів до перших проявів сказу і перебуває в ній протягом усієї хвороби. Спостерігається деяка літньо-осіння сезонність заражень.

   Інкубаційний період триває від 7 діб до 1 року. У перебігу хвороби розрізняють 3 стадії: передвісників, збудження і паралічів.

   У стадії передвісників, яка триває 1-3 дні, у місці укусу з'являються неприємні відчуття (біль, печія, заніміння, свербіння), почервоніння і набряк. Провідним у цей час є симптомокомплекс неспокою: відчуття туги і страху, похмурі думки, занепокоєння. У зв'язку з цим хворий пригнічений, відмовляється від їжі, погано спить, уникає людей.

   Стадія збудження характеризується розвитком приступів гідрофобії (водобоязні), які виникають при спробі пиття. Судоми розвиваються у відповідь на посилений рух повітря (аерофобія), яскраве світло (фотофобія), голосний звук (акцетофобія). Можуть приєднуватися слухові та зорові галюцинації. Періодично виникають приступи психомоторного збудження, може проявлятися агресивність.

   Через 2-3 дні стадія збудження змінюється на стадію паралічів (м'язів кінцівок, язика, обличчя). Смерть настає від паралічу дихання і падіння серцевої діяльності.

   Лікування проводиться в стаціонарних умовах. Прогноз несприятливий, усі хворі гинуть.

Профілактика сказу

  Профілактика полягає у боротьбі з епізоотіями і запобіганні захворюванням людей. У природних осередках необхідно регулювати чисельність лисиць і вовків. У містах і селах систематично відловлюють бродячих собак і котів, імунізують домашніх і службових собак проти сказу, слідкують за дотриманням правил догляду за ними (обов'язкова реєстрація, носіння намордника, додержання заходів безпеки при перевезенні).

   При укусі рану промивають водою з милом, потім обробляють 70 % спиртом або 5% розчином йоду спиртовим. За допомогою необхідно звернутися до лікувального закладу, де нададуть кваліфіковану допомогу.

   Безумовним показанням до щеплення є укус скаженої тварини або тварини, даних про яку немає. В такому випадку хворому вводять антирабічний імуноглобулін і призначають повний курс ін'єкцій антирабічної вакцини. Якщо укус зроблений відомою здоровою твариною, за нею наглядають протягом 10 днів. У разі тяжких укусів (в голову, кисті) потерпілому проводять щеплення за умовними показаннями: вводять антирабічний імуноглобулін і антирабічну вакцину (2-4 рази). Потерпілий, який одержує щеплення, повинен знати:

-​ забороняється вживання будь-яких спиртних напоїв протягом усього курсу щеплень та 6 місяців після його закінчення;

-​ уникати перевтомлення, переохолодження та перегрівання.

БУДЬТЕ ПИЛЬНИМИ ТА ОБЕРЕЖНИМИ ПРИ ПОВОДЖЕННІ З ТВАРИНАМИ!

Славутицьке управління об’єкту з особливим режимом роботи Головного управління Держсанепідслужби в Київській області

Славутицький відділ лабораторних досліджень з особливим режимом роботи ДУ «Київський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України»